Проект нового Трудового кодексу

НОВАЦІЇ ПРОЕКТУ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ

Не встигли правники оговтатись від змін в процесуальному законодавстві, як Верховна Рада готує для них нові випробування. Так, уже найближчим часом планується розгляд Парламентом нового Трудового кодексу. Нагадаємо, законопроект №1658 (Проект Трудового кодексу України) було подано до Верховної ради 27.12.2014 року. Через рік, 5.11.2015 року, його було прийнято в першому читанні. Вже в березні 2017 року комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення підтримав підготовлений до другого читання проект Трудового кодексу України (№ 1658) і рекомендував парламенту прийняти його в цілому як закон, однак станом на зараз законопроект не розглядався. Проект Трудового кодексу є і прогресивним, і суперечливим водночас. Найбільш агресивно проти прийняття проекту виступають представники профспілок України. Раніше Григорій Кабанченко, в.о. президента Всеукраїнського конгресу профспілок, звернув увагу на можливий ldquo;колапсrdquo;, що станеться, якщо не передбачити хоча б перехідний період для вступу цього Кодексу в силу. До того ж, нещодавно, 23.11.2017 року стало відомо про лист-звернення Міжнародної конфедерації профспілок, яка представляє 181 мільйон працівників у 163 країнах, включаючи Україну, до Президента України з проханням переглянути запропонований проект Трудового кодексу (далі - ТК).

Отож, що приховує проект Трудового кодексу, і чи дійсно він містить радикальні зміни? Пропонуємо Вам ознайомитись з основними новаціями цього законопроекту, які безсумнівно впливатимуть і на діяльність роботодавців, і на життя працівників.

1. Передбачається переведення трудових книжок в електронний формат, шляхом запровадження Єдиного реєстру відомостей про трудову діяльність працівників. Однак до створення цього реєстру роботодавці продовжують вести трудові книжки працівників, як і зараз.

2. Надається роботодавцю право видавати власні нормативні акти у сфері праці - накази, розпорядження, рішення, які не суперечать актам трудового законодавства. Однак правова природа таких актів про працю, які видають роботодавці, не визначена. За загальним правилом такі нормативні акти видаються роботодавцем самостійно і не потребують додаткового погодження із працівниками чи профспілками, окрім випадків визначених Проектом.

3. Нововведеннями стають тестування та конкурси під час відбору на будь-яку роботу. У випадку перемоги на конкурсному відборі для таких категорій працівників не можна встановлювати випробувальний термін.

4. Вводиться поняття «професійної (службової) кар'єри», під якою розуміється професійне зростання чи просування (підвищення) працівника по службі шляхом присвоєння йому вищого кваліфікаційного розряду чи призначення його на більш високу та відповідальну посаду, покладення на нього ширшого кола обовrsquo;язків чи доручення роботи більш високої кваліфікації, результатом чого є зростання оплати праці (винагороди), підвищення гарантій та збільшення розміру компенсацій.

5. Закріплюється можливість працювати дітям і до настання 14 років, зокрема у сфері кіно, театру та інших творчих видах діяльності.

6. Прийняття нових працівників здійснюватиметься виключно на основі підписаного сторонами письмового трудового договору, в той час як зараз достатньо й видачі наказу чи розпорядження (в такому випадку розуміється, що трудовий договір укладений в усні формі). Водночас це положення не є обов'язковим для відносин, які виникли раніше набрання чинності ТК.

7. Виключається поняття «контракту», замість нього вводиться «трудовий договір на визначений строк». Водночас для працівників, які працюють за трудовим договором, строк якого менше 2 місяців, встановлюється особлива процедура його розірвання, наприклад: (1) працівник може його розірвати, повідомивши про це роботодавця за три дні; (2) попередження про звільнення у зв'язку із скороченням повинно бути надане працівнику не пізніше ніж за тиждень.

8. Запровадження можливості виконання працівником роботи вдома (надомна праця). Додатково може передбачатись компенсація працівнику за амортизацію обладнання, яке він використовує для роботи, та оплата комунальних платежів.

9.Роботодавець отримає право контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів(відеокамер, диктофонів тощо). Працівник обов'язково повинен бути письмово попереджений перед цим про застосування щодо нього таких засобів.

10. Передбачається можливість переведення працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця. Водночас саме ця норма викликала найбільше зауважень зі сторони профспілок, і вони навіть охрестили її «рабською».

11. У проекті Кодексу передбачено правонаступництво у трудових відносинах, тобто продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника юридичної особи, реорганізації, ліквідації юридичної особи-роботодавця. У разі правонаступництва трудові відносини з працівниками продовжуються.

12. Оплата праці у понаднормовий час буде здійснюватися в двократному розмірі, як і зараз. Однак, якщо протягом року працівник відпрацював більше 120 таких надурочних годин, то тоді вони оплачуються в трикратному розмірі.

13. У разі порушення встановлених законом строків виплати роботодавець зобовrsquo;язаний сплатити працівнику пеню (компенсацію) за кожний день затримки та всю суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та процентами річних від простроченої суми. У разі виплати цих сум до перевірки Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за ці порушення.

14. У разі затримки заробітної плати на строк більше 7 календарних днів працівник має право, попередивши про свої дії роботодавця, не виходити на роботу аж до моменту виплати йому заборгованої заробітної плати.

15. Вводиться поняття «гнучкого режиму робочого часу». Окрім цього передбачається специфіка регламентації роботи на умовах ненормованого робочого часу (у ст. 156 ТК зазначається, що працівник епізодично за вказівкою роботодавця або без такої зобовrsquo;язаний працювати понад норму робочого часу). Водночас якщо такий працівник залучається до роботи понад норму систематично (а саме двічі та більше протягом місяця), така робота вважається надурочною і за неї проводиться доплата.

16. Встановлюється тривалість перерви для відпочинку і харчування - не більше двох годин і не менше тридцяти хвилин, та короткотермінові перерви санітарно-гігієнічного призначення, які включаються до складу робочого часу.

17. Передбачаються додаткові перерви протягом дня (своєрідні сієсти) для працівників, які в теплу пору року працюють на спеці чи в жарких приміщеннях або в холодну пору року працюють на відкритому повітрі чи у неопалюваних приміщеннях.

18. Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки збільшена із 24 до 28 днів.

19. Закріплено новий вид відпусток - заохочувальні відпустки, які будуть надаватись працівникам (1) за виконання державних або громадських обовrsquo;язків або (2) за сумлінне виконання трудових обовrsquo;язків, тривалу добросовісну працю та з інших підстав.

20. Вводиться поняття «працівника із сімейними обов'язками», якими є мати, батько, усиновлювач, опікун, піклувальник, прийомні батьки, а в окремих випадках- інший член сімrsquo;ї.

21. Запроваджуються соціальні відпустки чоловікам у звrsquo;язку з народженням дитини, які надаватимуться після пологів дружини і триватимуть до 14 календарних днів.

22. На відміну від норми, яка існує у КЗпП, і стосується призначення відпустки особі при усиновленні дитини, така відпустка є можливою не лише жінкам (як передбачено зараз), а й чоловікам. Тривалість такої відпустки не може перевищувати 56 календарних днів (або 70 - у разі усиновлення двох і більше дітей).

23. Передбачається збільшення можливої тривалості відпустки без збереження заробітної плати до одного місяця. Зараз передбачаться - 15 календарних днів.

24. Визначено новий вид дисциплінарного стягнення, а саме зауваження.

25. Визначено нові підстави звільнення працівника: (1) за розголошення державної таємниці, комерційної або іншої захищеної законом інформації; (2) настання надзвичайних обставин; (3) звільнення неповнолітнього працівника за вимогою його батьків або особи, які їх замінюють; (4) ухилення від медогляду.

26. Новий підхід до попередження працівника про майбутнє звільнення (два місяці для всіх, та один - для субrsquo;єктів малого підприємництва; також за згодою сторін трудового договору двомісячний строк попередження може бути зменшений до одного місяця).

27. Проект передбачає збільшення розміру вихідної допомоги працівнику в разі скорочення, сума якої буде залежати від стажу роботи працівника.

Як бачимо, законопроект містить в собі низку положень, які уже тривалий час були зумовлені викликами часу. Вперше на законодавчому рівні пропонується закріпити можливість працювати вдома, мати гнучкий графік роботи та отримувати додаткову відпустку, якщо ти нещодавно став батьком. Власне все те, над чим останні роки ламали голову кадровики, як правильно оформити та відобразити у звітності, - все це передбачено та визначено запропонованим проектом. Водночас окрім цього пропонуються й деякі сумнівні зміни, пов'язані із розширенням переліку підстав для відстороненя та звільнення працівника, що зрозумілим чином не є позитивним для працівників. Однак, в якому вигляді буде прийнято законопроект поки що незрозуміло, тому сподіватимемось, що всі проблемні питання будуть усунені.